День 7. Отже, на основі спостережень над мовленням криворіжців можна виділити такі типові відхилення від орфоепічних норм:

1.                  оглушення дзвінких приголосних у кінці слів та перед глухими під впливом російської мови;

2.                  оглушення сонорного \в\;

3.                  заміна звука [ф] на [хв] під впливом діалектного оточення;

4.                  вимова [дж] та [дз] або [ж] і [з] на місці африкат [дж] і [дз];

5.                  тверда артикуляція [ц’] у позиціях, де він має бути м’яким, під впливом російської мови;

6.                  м’яка вимова [ч] під впливом російської мови;

7.                  тверда вимова шиплячих у позиціях, де вони мають бути пом’якшеними;

8.                  ненапружена вимова [й] у ненаголошених складах Це], у складі у і], а також після губних приголосних;

9.                  ненормативне вживання [г] на місці [ґ];

10.               дорсально-зубна вимова [т'], [д'1 під впливом російської мови;

11.               вимова [ш1:] на місці [шч];

12.               відсутність асимілятивних процесів у сполученнях -ться, -шся, -жц-, -чц -чц- під впливом написання.

Мені дуже сподобалося працювати над проектом, я вважаю, що цілі нашого проекту виконані!

 День 6. Наша група відправилася вулицями міста Кривого Рогу з метою дослідити, наскільки воно є чистим у мовному плані. Матеріали, зібрані учасниками «експедиції» я наведу: 

Орфографічні помилки

Правопис сумнівних приголосних.

Виправляючи цю помилку, потрібно пояснити правопис сумнівного приголосного Д. Слово «Вітчизна» - це іменник, спільнокореневі до нього слова «вітчим», «отець» пишуться з літерою Т. Тому прикметник «вітчизняний » потрібно писати з літерою Т. Вітчизна – отець - Отечество – Батьківщина – батько. Цю помилку ми зустрічаємо на вивісці магазину по вулиці Карла Маркса.

Правопис голосних.

В українських словах на місці голосного О перед постійно наголошеним А(Я) маємо у вимові й на письмі А. Наприклад: багатий, багатство, багаття, багач, гарячий, гаразд, кажан, калач, качан, хазяїн, а також у деяких похідних з іншим наголосом – багатир (багач). Саме тому в словосполученні «гаряча лінія» прикметник «гарячий» треба писати через А. У родовому відмінку множини в іменниках у закритому складі треба писати І: «брів», а не «бров». Наведемо подібні приклади: болото – боліт, корова – корів, ворота – воріт.

Правопис префіксів.

Давайте звернемо увагу на правопис префіксів. Префікси роз-, без- в українській мові потрібно писати з літерою З, тому слово «розпис» написане неправильно. Префікс з- в українській мові перед глухими приголосними к, п, т, ф, х переходить у с-. Наприклад: сказати, спалахнути, ствердити, сфотографувати.

Правопис суфіксів.

При додаванні прикметникового суфікса –ськ- відбувається чергування приголосних: г, ж, з -ськ-, -зьк- к, ч, ц -ськ-, -цьк- х, ш, с -ськ-, -ськ- Наприклад: Париж – паризький, козак – козацький, товариш – товариський. Тому слово «французький» треба писати із суфіксом –зьк-. 

На вулиці на Центральному ринку зустрічаємо інформацію про надання послуг. Певна фірма обіцяє організувати СВЯТКОВЕ ВЕСІЛЛЯ. Це слово написане з апострофом. Проте нам відомо, що апострофом позначається роздільність вимови я, ю, є, ї та попереднього твердого губного приголосного б, п, в, м, ф та р. Але коли перед губним приголосним є інший кореневий приголосний (крім р), то апостроф не пишеться. Наприклад: свято, тьмяний, мавпячий, цвях

День 5. За нашими спостереженнями, вимова голосних тими криворіжцями, для яких українська мова є рідною, відповідає нормам літературної вимови: [линути], [кинути], [гоулубка], [вода], [молоко] тощо. Це відбувається тому, що степовий говір, до якого належить м. Кривий Ріг, входить до південно-східного наріччя, що лягло в основу української літературної мови. Відхилення у вимові голосних виникають у мовленні криворіжців не внаслідок діалектних особливостей, а в результаті впливу російської вимови, що стало можливим у 60 - 80 роках XX ст., коли велося активне заселення нашого міста представниками різних національностей, мовою їх спілкування була російська.

День 4. Під час виконання роботи ми дізналися , що діалект жителів Криворіжжя являє собою змішану російсько-українську мову. Це пов'язано з тим, що довгий період часу була фактично колонією Російської імперії.

День 3. В першу чергу ми дослідили інформацію ЗМІ, бігборди, мову наших жителів міста. зафіксували всі дані на цифровий фотоапарат та відеокамеру. Опрацювали знімки та відео.  Виділили за допомогою програми Photoshop помилки мовлення, для того, щоб виконати проект.

День 2. Для виконання нашого проекту ми обєдналися у групи, де виділили такі питання:
ключове питання - Мовленнєва культура: дотримуватися чи ні?
Тематичні питання -
 •       ЧИ ВПЛИВАЮТЬ ОРФОГРАФІЧНІ ТА ГРАМАТИЧНІ ПОМИЛКИ В ЗАСОБАХ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ, РЕКЛАМАХ, ГРОМАДСЬКОМУ ТРАНСПОРТІ НА НАШУ МОВЛЕННЄВУ КУЛЬТУРУ
•       ДІАЛЕКТ ЖИТЕЛІВ КРИВОРІЖЖЯ: РОСІЙСЬКОМОВНИЙ ЧИ УКРАЇНОМОВНИЙ?
•       ЯК ПОКРАЩИТИ СВОЮКУЛЬТУРУ МОВЛЕННЯ?
Змістові питання:

•       ЩО ТАКЕ КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ?

•       ЧИ Є РІЗНИЦЯ МІЖ «МАЛАКОМ» І «МОЛОКОМ»?

•       ЧИ ПОТРІБНА НАМ КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ?

•       ЩО ВПЛИВАЄ НА НАШУ КУЛЬТУРУ МОВЛЕННЯ?

Так що є над чим працювати!

з

День 1. Ми з класом готуємо проект "Культура мовлення". Метою цього проекту є привернути увагу старшокласників до мовного середовища, яке нас оточує, учити помічати «мовний бруд» та уникати його у власному усному та писемному мовленні; розвивати навички дослідницько-пошукової роботи, орфографічну та пунктуаційну пильність; удосконалювати практичні вміння працювати із завданнями різного типу; виховувати свідомих та небайдужих громадян свого міста та держави, бажання слідкувати за власною культурою мовлення та постійно самовдосконалюватися. Я вважаю, що ця тема є дуже актуальною у наш час!